розпізнаний

розпізнаний: -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпізнати. || розпі́знано, безос. присудк. сл.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

розпізнаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
нерозпізнаний — а, е. 1) Якого важко відрізнити, розпізнати. 2) Те саме, що непізнаний … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
потаємний — а, е. 1) Захований у глибині душі, не висловлений, не виявлений зовні (про думки, почуття, переживання). || Невиразний, не цілком усвідомлений. || у знач. ім. потає/мне, ного, найпотає/мніше, шого, с. Про найзаповітніші думки, мрії, глибоко… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике